Це я - своя серед пліток,
І, як завжди відповідаю,
Як відігнать нахабну зграю,
Цей безлад поглядів й думок.
Це я, я - зрада, я згубила ту мить,
І сподати й думки,
Я знов замкнула на замки всю правду,
Щоб тебе не вбила.
Приспів:
Чи є війна без бою? Чи є сонце без неба?
Я буду жити тобою, але жити без тебе.
Чи є війна без бою? Чи є сонце без неба?
Я буду жити тобою, але жити без тебе.
Мовчи, не згадуй, не примушуй,
І слова в голос не кажи,
Інакше знову ностальгія
Заполонить ранену душу.
Я тут, я знову розберусь,
В душі стоять залізні грати,
Мовчати - я кажу - мовчати
І ще не раз я озирнусь.
Приспів.
І знов захоплять у полон думки,
Що так давно бентежать,
Кому то все ж таки належить?
Чому той самий сниться сон?
І, може, варто навпаки
Зірвати всі свої замки? -
Питаю я через роки.
Приспів.
This is me in my gossip,
And as I always answer,
How to drive a cheeky pack away,
This mess of views and thoughts.
It's me, I'm a betrayal, I lost that moment
And give in to thoughts,
I locked the whole truth on the castles again,
So as not to kill you.
Refrain:
Is there a war without a fight? Is the sun without the sky?
I will live for you, but live without you.
Is there a war without a fight? Is the sun without the sky?
I will live for you, but live without you.
Be silent, don't remember, don't force,
And do not say a word out loud,
Otherwise nostalgia again
Fill in the wounded soul.
I'm here, I'll figure it out again,
There are iron bars in the shower,
To be silent - I say - to be silent
And again I look back.
Refrain.
And again they will capture the thought,
What a puzzler for so long,
Who does it belong to anyway?
Why dream the same?
And maybe it's the other way around
Break all your locks? -
I've been asking for years.
Refrain.
