І не питай що з голосом моїм
Чому дрижать слова й думки згорають,
Чому мінорні ноти і вітрів
Нових в широтах наших не чекають?
А в небесах дощі метеоритні
Ми з іншими людьми давно не ми,
Й пусті нулі в очах моїх блакитних
Так боляче коли мене торкаєшся не ти
Не йди бо ти мій дзен
Моє холодне харакірі
Ти ніч моя а я твій день
Я чорним ліг на твоє біле.
І шовком вкриті зморені тіла
Сховатися на ніч в твоїх кімнатах,
Де навхрест руки наше інь та янь,
До ранку мені будеш танцювати
І блискало тривожно в небесах
Ми ділим світ на себе і на інших
І не питай чому пітьма в очах
Так боляче не вірити у нас святих і грішних
Наступної хвилини нескінченна кількість версій
В яке з моїх життів нас заведе наступна ніч
Чи стану я останнім твоїм не зумівши першим
Чи залишусь з собою й білим світом віч-на-віч
И не спрашивай что с голосом моим
Почему дрожат слова и мысли сгорают,
Почему минорные ноты и ветров
Новых в широтах наших не ждут?
А в небесах дожди метеоритные
Мы с другими людьми давно не мы,
И пустые нули в глазах моих голубых
Так больно когда меня касаешься Не ты
Не уходи ты мой дзен
Мое холодное харакири
Ты ночь моя а я твой день
Я черным лег на твое белое.
И шелком покрытые уставшие тела
Спрятаться на ночь в твоих комнатах,
Где накрест руки наше инь и ян,
К утру мне будешь танцевать
И сверкало тревожно в небесах
Мы делим мир на себя и на других
И не спрашивай почему тьма в глазах
Так больно не верить у нас святых и грешных
В следующий момент бесконечное количество версий
В какое из моих жизней нас заведет следующая ночь
Стану я в последнее твоим не сумев первым
Или останусь с собой и белым светом лицом к лицу
