Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
А в тім човні малюки наслухали залюбки,
Як казали їм казки, як казали їм казки.
Літо сонячне пройшло, небо млою затягло,
Що було те відбуло, що було те відбуло.
Та ввижається мені, знов Аліса в далині,
В задзеркальній стороні, в задзеркальній стороні.
У країні-дивині непомітно, як у сні,
Проминають ночі й дні, проминають ночі й дні.
Ніби човен чи пором в золотий пливе затон,
І життя неначе сон, і життя неначе сон.
Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
Under the clear tent of the heavens, among the quiet sleepy dances,
Boat at the Wonderland, Boat at the Wonderland.
And in that boat, the kids listened to love,
How fairy tales told them, fairy tales told them.
The summer is sunny, the sky is sluggish,
What happened was what happened.
But it seems to me, again Alice in the valley,
In the mirror side, in the mirror side.
In a strange country, it is not as dreamy as
Nights and days pass, nights and days pass.
Like a boat or a ferry in a golden float,
And life is like a dream, and life is like a dream.
Under the clear tent of the heavens, among the quiet sleepy dances,
Boat at the Wonderland, Boat at the Wonderland.
